Для домашніх вихованців інфекційні захворювання не менш небезпечні, ніж для людей. І навіть небезпечніші, тому що без антибіотиків імунітет тварин не справляється з атаками хвороботворних мікроорганізмів, які, стрімко розмножуючись, у короткий період можуть спровокувати інтоксикацію організму та смертельний результат. Синулокс для котів – корисний засіб, який більшості тварин зберіг життя.


Загальний опис

Синулокс - антибактеріальний медпрепарат нового покоління, що виявляє швидкий лікувальний результат, при цьому абсолютно безпечний навіть для маленьких кошенят. Практика показала, що лікарський засіб успішно веде боротьбу з переважною більшістю хвороботворних бактерій.


Склад та дія

В основі речовини – два активні діючі елементи: амоксицилін, який активний щодо безлічі патогенних бактерій, та клавуланова кислота, що має антибактеріальну дію проти тих різновидів хвороботворних бактерій, які несприйнятливі до амоксициліну.

Амоксицилін блокує активність цих ферментів у мікроорганізмів, які відповідають за розмноження, це призводить до руйнування клітинних оболонок та ліквідації патогенних бактерій. Клавуланова кислота – бактерицидний засіб, що збільшує дію антибіотика, руйнуючи захисну систему бактерій.

Синулокс результативний щодо найбільш небезпечних для домашніх вихованців бактерій:
• сальмонели;
• стафілококів;
• стрептококів;
• ентеробактерій;
• кишкової палички;
• клостридій;
• лептоспор тощо.

Медпрепарат винайдено у США, виробляється російськими фармацевтичними компаніями. На відміну від багатьох інших ліків, він діє вибірково: згубно впливаючи на бактерії, що викликають бактеріальну інфекцію, Синулокс щадить внутрішні органи та системи кішки – печінку, нирки, травну систему.


Призначення

Показаннями до прийому ліків вважаються інфекційні хвороби, спричинені проникненням в організм улюбленця хвороботворних мікроорганізмів. Синулокс показав найбільшу результативність при лікуванні наступних хвороб:
• патологій органів статевої та сечовидільної систем (зокрема – при циститі, ендометриті та ін.);
• гнійних запальних процесів на шкірі;
• захворювань органів дихання (пневмонії, риніті, бронхіті тощо);
• небезпечних інфекцій у маленьких кошенят (каліцивіроз, вірус герпесу тощо);
• захворюваннях м'яких тканин та слизових оболонок ротової порожнини (стоматит, гінгівіт);
• суглобових запальних процесів (наприклад, при артриті);
• у післяопераційному періоді – для лікування та профілактики формування вторинних інфекцій.

Каліцивіроз, або кальцівірусна інфекція зазвичай протікає гостро, супроводжується ураженням органів дихання та гарячкою. Якщо кошенята перехворіли ним, у них виробляється тривалий імунітет. Хвороба заразна, джерелом інфікування вважаються хворі кішки та носії вірусу: він може виділятися протягом кількох місяців. Гранично сприйнятливі до патології кошенята та молоді тварини до 2-річного віку.

Захворювання найчастіше проходить приховано, проте при ослабленому імунітеті часто воно дає можливість атакувати організм кішки іншим хвороботворним мікробами та мікроорганізмами, що у 80% ситуації призводить до смерті тварин.

Початок захворювання схожий на інфекційний ринотрахеїт. Спочатку кошеня або кішка відмовляються від їжі, втрачають у вазі. Простежуються швидка стомлюваність, безсилля, слизові оболонки бліднуть. У кішки спостерігаються серозні виділення з очей та носа, збільшується сльозотеча. У пащі кішки, на спинці і передньому краї язика, на твердому і м'якому піднебінні можна побачити маленькі бульбашки, які швидко виділяються. Лікування постійно проводиться із застосуванням ліків. Захворювання може посилюватись бронхітом, пневмонією, ринітом, ларингітом, стоматитом, кон'юнктивітом.

Синулокс використовується при запальних хворобах сечостатевої системи у домашніх тварин. Циститом називається запалення сечового міхура бактеріальної природи, значно рідше за нього викликають мікроби та грибки.

Так звані шкідливі бактерії присутні і у здорових кішок, однак у звичайному стані вони перебувають у балансі з корисними бактеріями та не активізують запальних процесів. При застуді, стресах у кішки може порушитися процес сечовипускання, внаслідок чого сечовий міхур спорожняється не повністю - з'являється застій сечі. Це ідеальне середовище для інтенсивного розмноження патогенних бактерій, які знищують корисну мікрофлору. З'являється запальний процес.

Збудниками хвороби найчастіше стають такі різновиди бактерій:
• стафілококи;
• стрептококи;
• ентеробактерії;
• ешерихії;
• протеї;
• клебсієли.

Запалення може проходити гостро чи переходити у хронічну хворобу. В останньому випадку запалення з'являтиметься знову і знову, за наявності провокуючих умов. Ознаками циститу вважаються часте і хворобливе сечовипускання (кішечка відчуває позиви, проте не може сходити в лоток, може прилаштовуватися в недозволених місцях), інтенсивне вилизування, наявність у сечі крові (у деяких випадках через це сеча набуває рожевого і навіть червоного кольору).

Легковажне відношення власників до захворювання улюбленця може спричинити те, що воно при переході в хронічну форму може викликати запальні процеси в нирках, у тому числі нефрит, ХНН.

Важливо!
При циститі лікування тварин травами та домашніми засобами марно, хвороба потребує використання антибіотиків та спазмолітиків.


Особливості використання

 

Синулокс виробляється у двох фармацевтичних формах – таблетки та суспензія для ін'єкцій. Дати кішці таблетку нелегко: улюбленець усіма силами прагне виплюнути її, це призводить до того, що необхідна кількість лікувальних елементів не надходить до організму. При ін'єкційному введенні ліків вони стрімко надходять у кровообіг і по ньому досягає вогнища запалення. Крім цього, в шприц зручніше набрати необхідну дозу медичного препарату, що становить 12,5 мг діючої речовини на 1 кг ваги кішки.

Без допомоги інших перевести цю кількість в об'єм ліків важко. Крім цього, тільки ветеринарний лікар може встановити - той чи інший антибіотик зможе допомогти у разі тієї чи іншої хвороби улюбленця. Антибіотикотерапія небезпечна негативними результатами, тому використовувати Синулокс та інші антимікробні речовини без призначення лікаря категорично забороняється.

Важливо!
Під час лікування антибіотиками не можна пропускати час уколу чи прийому таблетки. Пропуск може не тільки зменшити терапевтичну дію речовини, але і спричинити зниження імунітету, несприйнятливості бактеріями амоксициліну.
Уколи Синулокса можна ставити підшкірно - в холку - або внутрішньом'язово - знайшовши рухливий м'яз на стегні. Для кішок комфортніше використовувати маленькі шприци з тонкою голкою. Стандартна доза – 1 мл розчину на 20 кг ваги тіла тварини. Точну дозу розрахує ветеринарний лікар.

При підшкірному введенні необхідно трохи відтягнути шкірку на загривку, ввести голку під кутом 45 градусів та повільно вводити лікарський засіб. Внутрішньом'язові уколи ставляться при введенні голки під прямим кутом у м'яку частину стегна. Обробляти місце уколу не потрібно, краще тільки помасажувати м'яз.

Як правило тривалість лікування становить не більше одного тижня, при важкому перебігу захворювання ветеринарний лікар може призначити подвійну дозу або продовжити курс антибіотикотерапії до двох тижнів.


Обмеження та наслідки
 

На відміну від багатьох антибіотиків Синулокс має мінімальну кількість протипоказань: висока чутливість та алергія на амоксицилін або інші антибіотики пеніцилінового ряду. Не можна ставити уколи при лікуванні певними препаратами – тому під час прийому у ветеринара необхідно сказати лікареві, які медичні препарати даються кішці.

Побічні ефекти з'являються в дуже рідкісних випадках, до них відносяться:
• шкірні прояви (висипання);
• розлад кишечника;
• набряклість слизових;
• сльозотеча.

У деяких випадках симптоми проходять самостійно, проте краще повідомити про них ветеринару.


Аналоги препарату

Незважаючи на максимальну ефективність Синулокса, у деяких випадках виникає необхідність його заміни. Аналогами речовини вважаються медикаменти, до складу яких входить амоксицилін:
1. Амоксициліну тригідрат;
2. Ксіклав;
3. Аугментін

Більше антимікробних препаратів можна знайти на сайті БЕЛВЕТ у розділі Ветаптека