Ветеринари призначають антибіотики лише тоді, коли без серйозної протибактеріальної терапії не обійтися. Препарати групи фторхінолонів ефективні щодо величезної групи хвороботворних мікроорганізмів. Марфлоксин для котів – один із результативних антибіотиків, які використовуються для лікування бактеріальних та мікоплазмових інфекцій.


Загальний опис
 

Марфлоксин для лікування домашніх тварин виробляється у таблетованій формі. Доза призначається ветлікарем, з метою самолікування медпрепарат використовувати заборонено.


Склад та дія

Марфлоксин містить як головний діючий елемент марбофлоксацин. Ця речовина має велику антибактеріальну дію, активна щодо багатьох різновидів хвороботворних бактерій, у тому числі:
• сальмонела;
• ешерихія;
• ентеробактерії;
• клебсієла;
• шигелла;
• стафілококи;
• стрептококи;
• мікоплазма та ін.

Дія активного елемента орієнтована на гальмування процесів синтезу ДНК хвороботворних мікроорганізмів, перешкода їхньому майбутньому розмноженню в організмі.
Таблетована форма речовини комфортна для використання, після прийому активний компонент препарату стрімко всмоктується зі шлунка, потрапляє у всі тканини організму. Медпрепарат має високу біодоступність - майже 100%-ва. Найбільша концентрація діючої речовини в плазмі досягається протягом 2 годин після прийому таблетки.

 

Призначення


Значним фактором при лікуванні Марфлоксином вважається наявність у нього великої кількості протипоказань і побічних дій, у зв'язку з чим використання медичного препарату обмежене. Ветеринари призначають його, якщо збудники сприйнятливі до активної діючої речовини. Показаннями до антибактеріальної терапії Марфлоксином вважаються:

· інфекційні патології дихальної системи;
· бактеріальні інфекції сечовивідних шляхів;
· інфекції м'яких тканин та шкірних покривів;
· отити;
· патології органів травного тракту;
· хвороби нирок;
· інфіковані рани.

Бактеріальні інфекції у кішок – широка категорія хвороб, збудником яких є патогенні бактерії. Проникаючи всередину організму тварини, вони швидко розмножуються і розносяться по тканинах і органах. Лікування інфекції зазвичай комплексне, обов'язково містить у собі прийом антибіотиків. Ветеринарний лікар призначає їх вже після визначення збудника.

Мікоплазмоз

Одним із захворювань, при лікуванні яких застосовується Марфлоксин, вважається мікоплазмоз. Збудниками інфекції, від якої можуть страждати домашні тварини, є мікоплазми – одноклітинні мікроорганізми, що вражають дихальну, сечовивідну системи, органи зору, опорно-руховий апарат.

Джерелами інфікування вважаються хворі тварини, інфекція передається повітряно-крапельним, контактним шляхами, кошенята можуть захворіти від мами під час пологів.

Мікоплазми стійкі до низьких температур і гинуть лише за +60 градусів Цельсія протягом 10 хвилин. За кімнатної температури життєздатність бактерій зберігається до 90 діб. Ультрафіолет недостатньо результативний для знищення хвороботворних бактерій – вони гинуть у ньому протягом трьох годин. Що ще важливо – мікоплазми відрізняються великою резистентністю до багатьох антибактеріальних препаратів, сульфаніламідів.

Виявлятись хвороба може кон'юнктивітами, ознаки яких у вигляді гіперемії кон'юнктиви, серозних або слизово-гнійних виділень зникають через тиждень. Генералізована інфекція призводить до артритів, респіраторних захворювань, абсцесів, якщо патологія торкнулася сечостатевої системи, - викиднями і народженням мертвих кошенят.

Сальмонельоз

Причиною шлунково-кишкових хвороб, а також зараження крові (сепсису) може бути бактерія Salmonella. Захворювання найчастіше ніякими видимими ознаками себе не виявляє і може виявлятися випадково або під час лікування від іншої патології. У кішки може несподівано початися діарея, у фекаліях видно кров, хвороба здатна виразитися пневмонією чи кон'юнктивітами. Встановити чіткий діагноз може лише фахівець за підсумками лабораторних аналізів та обстежень. Кишкова форма сальмонельозу дуже складно піддається лікуванню, оскільки повністю знищити бактерії в організмі тварини практично нереально.

 

Дозування

Пігулки Марфлоксину дають хворим тваринам за призначенням ветеринара раз на день. При лікуванні антибіотиками важливо дотримуватися схеми лікування та чіткого дозування:
• давати лікарський засіб точно в один і той же час щодня;
• не пропускати прийом речовини.

Потрібну кількість медичного препарату чітко розрахує ветеринарний лікар, відштовхуючись із терапевтичної дози активної діючої речовини – 2 мг на 1 кг ваги кішки.

Давати пігулки кішкам зазвичай буває складно. Для того щоб лікарський засіб справив потрібний вплив, можна в примусовому порядку покласти таблетку кішці на корінь язика і, утримуючи її пащу замкненою, погладити горло, викликавши ковтальний рефлекс. Другий метод - застосовувати інтродьюсер (спеціально призначений таблеткодавець).

Курс антибіотикотерапії зазвичай становить для котів 3-10 діб і залежить від діагнозу та перебігу хвороби. При шкірних інфекціях призначають 5-денний курс терапії, цистити та нефрити вимагають більш тривалого прийому медичного препарату – аж до 30 діб, а патології верхніх дихальних шляхів – до трьох тижнів. У період лікування ветеринарний лікар спостерігає за твариною, проаналізувавши результативність лікарського засобу.


Негативні дії речовини

Якщо у улюбленця немає гіперчутливості на компоненти Марфлоксину, лікарський засіб вкрай рідко викликає негативні наслідки, з яких:
• почастішання дефекації;
• зміна (розм'якшення) консистенції калу.

Передозування може спричинити патологію функцій ЦНС. Обмежено застосування антибіотика в той же час:
• із препаратами кальцію, заліза, алюмінію, магнію;
• антибіотиками тетрациклінової групи та макролідами.

Протипоказань у фармацевтичного засобу достатньо, про наявність їх слід проінформувати ветеринара під час прийому. Забороняється лікування Марфлоксином тварин:
• з ураженнями ЦНС, що супроводжуються судомами;
• при виражених патологіях розвитку хрящових тканин;
• вагітних та годуючих;
• віком до 4 місяців.


Аналоги препарату

Іншими антибіотиками, які за показаннями можуть замінити медпрепарат, вважаються:
• Ципровет;
Байтрил;
Амоксицилін;
Гентаміцин.

Більше препаратів можна знайти на сайті Белвет у розділі Ветаптека