Ця хвороба сприяє швидкому підвищенню внутрішньоочного тиску аж до критичних позначок, а також збільшення розмірів очного яблука. У міру формування глаукоми, рідина чинить тиск на зоровий нерв, що призводить до його пошкодження. Як правило, подібного роду порушення носить незворотний характер, результатом чого є абсолютна або часткова втрата зору. Хвороба може вражати як одне око, так і обидва. Говорячи про форму, що набуває захворювання, необхідно детальніше зупинитися на можливих факторах її формування.

Ця форма хвороби зазвичай викликана: віковими змінами (старістю); хронічними офтальмологічними захворюваннями; наявністю важких дефектів очей, які не піддавалися кваліфікованому лікуванню; захворюваннями загального характеру (цукровим діабетом, ожирінням; частими стресами; тривалим прийомом антигістамінних та стероїдних препаратів; генетичною схильністю (наприклад, кішки східної та сіамської порід схильні до глаукоми та інших хвороб очей). Істотно відрізняється від первинної форми хвороби, викликана закупорюванням чи зарощуванням відвідного каналу.


Класифікація глаукоми

Глаукома у кота - захворювання, що може виражатися абсолютно по-різному. Картина захворювання та її симптоми безпосередньо залежать від форми глаукоми: вроджена (первинна) – як правило від неї страждають кішки сіамської породи, бірманці та перси. Ця форма захворювання особливо небезпечна, оскільки може вразити обидва ока одночасно; набута - форма глаукоми, що характеризується одностороннім ураженням ока. На сьогоднішній день вважається найпоширенішою.

У зв'язку з особливістю хвороби, глаукома у кошеня – явище часте. Вроджена патологія зазвичай є результатом внутрішньоутробного порушення відтоку очної рідини. Такого роду результат обумовлений присутністю серйозних хвороб у вагітної кішки. Вторинна форма захворювання може мати додаткові джерела формування, крім згаданих раніше. До таких ветеринари відносять запальні процеси, що проходять у передній камері ока (уевіт).

До інших обставин формування набутої глаукоми у котів необхідно відносити: травми кришталика; очні новоутворення; захворювання рогівки; затяжні гнійні захворювання очей; ушкодження механічного, хімічного, термічного характеру; крововилив у передню очну камеру.


Глаукома у кішок: ознаки та характерні ознаки

Одним із складнощів цієї хвороби полягає в її скритності на початковій стадії формування.

Як правило, виявити глаукому у кішки на ранній стадії майже неможливо. Найбільше питання виявляється або випадково, або по мірі формування патології. Помітні прояви глаукоми у кішок можна побачити в період, коли одне або обидва очк стають каламутними. У випадку з віковими вихованцями, «каламутне око» не завжди вважається характерною ознакою цієї хвороби. Набагато важливішою ознакою глаукоми вважається різниця у розмірах очей, помітна під час огляду профілю тварини.

До первісних значних проявів котячої глаукоми експерти відносять помутніння очного кришталика, втрату очима природного блиску. У міру обтяження захворювання можуть відстежуватися такі ознаки: біль у тому числі і при простому дотику до ока; стрімке погіршення зору, помітне загальмовання та невпевнена поведінка кішки; втрата твариною колишньої активності та рухливості.

При глаукомі офтальмологічна діагностика показує атрофію зорового нерва, замутнення рогівки, розширення зіниці та втрату останніх реакцію світла. Крім того глаукому можна виявити за допомогою очних крапель: уражена хворобою зіниця не звузиться при контакті з краплями. На стадії хронізації глаукоми очне яблуко збільшено настільки, що заважає повному змиканню повік.

У результаті рогівка висушується і сильно запалюється. Цей хворобливий стан називається гідрофтальмом (очна водянка). До його відмінних рис відносять: нездатність замкнути повіки; велике збільшення розміру ока; високу сприйнятливість та болючість очного яблука; розчинення склоподібного тіла; поступове зниження гостроти зору;

 

Як розпізнати глаукому у кішки?

Постановка чіткого діагнозу можлива лише після повного обстеження тварини ветлікарем. Для виявлення високого внутрішньоочного тиску лікар застосовує спеціальний пристрій (тонометр). Кризові значення внутрішньоочного тиску в комбінації з характерною хворобою симптоматикою є вагомою причиною для діагностування глаукоми. Але постановка діагнозу і визначення внутрішньоочного тиску є лише початком діагностичних заходів.

 

Якщо виявлено вторинну глаукому у кота, як лікувати її?

 

При вторинному характері захворювання насамперед слід шукати її джерело. Для того, щоб виявити першопричину формування хвороби, фахівцям потрібно провести комплексне обстеження кішки. Спираючись на отримані результати, лікарі вживуть заходів для збереження

ня зору або підвищення комфорту тварини (при неможливості відновлення зору). Завдяки прогресивним технологіям, виявлення глаукоми в початковій стадії формування все ж таки можна. Для цього потрібний вимірювальний прилад – тонометр.

Якщо за підсумками діагностики тонометр дасть навіть несуттєве перевищення норми внутрішньоочного тиску, це можна розглядати приводом для підозри ранньої глаукоми. Надалі кішка обстежується за допомогою іншого пристрою – гоніоскопа. Він необхідний докладного огляду ветлікарем внутрішнього стану очного яблука та виявлення ступеня зорового нерва.


Чи можна повністю вилікувати глаукому?
 

Незважаючи на велику результативність лікувальних методів, глаукома залишається невиліковною патологією.

При цьому важливо пам'ятати, що своєчасне звернення до грамотного професіонала може гарантувати:
• значне полегшення симптоматики;
• зниження больового синдрому;
• усунення багатьох клінічних проявів хвороби.
З цією метою ветеринари призначають краплі пілокарпін: цей засіб призначений для забезпечення хворій тварині максимально зручного рівня життя. Краплі призначаються лише ветлікарем за підсумками комплексного обстеження улюбленця.

 

Клінічні процедури
 

Сьогоднішні клініки пропонують великий діапазон діагностичних заходів, націлених на виявлення глаукоми у котів.

З числа більш відомих:
• обстеження щілинною лампою;
• вимір внутрішньоочного тиску
• офтальмоскопія;
• ультразвукове дослідження ока


Глаукома у кішки

Основна мета при лікуванні цієї хвороби – гранично зменшити внутрішньоочний тиск, тим самим покращити стан здоров'я кішки. Крім цього, такий підхід збільшує можливості для збереження зору. Звичайний план лікування містить речовини, дія яких спрямована на скорочення внутрішньоочного тиску, корекцію загальних клінічних проявів захворювання. Крім того передбачена профілактика ускладнень патології, що полягає у лікуванні переднього уевіта, операціях на уражений глаукомою кришталик. Якщо око одержало травми настільки, що його корекція не є можливою, для ліквідації больового синдрому його слід видалити. В іншому випадку тварина буде страждати від зростаючого внутрішньоочного тиску і сильного больового синдрому.


До речовин, здатних результативно зменшити внутрішньоочний тиск, ветеринари зараховують:
1. Очні краплі (підвищують відтік очної рідини);
2. Кошти, що забезпечують скорочення кількості внутрішньоочної рідини, що виробляється;
3. Препарати, дія яких орієнтована на звуження зіниці;
4. Знеболюючі медичні препарати, що нормалізують нервову провідність;
5. Очні краплі з вітамінами, що сприяють відновленню зорової функції;
6. Діуретики, що знижують внутрішньоочний тиск за допомогою активізації роботи сечовидільної системи;
7. Антибіотики;
8. Кортикостероїдні засоби.
Важливо! В рамках лікування глаукоми власникам слід ретельно спостерігати за кількістю кішки води, що вживається. Тварина не повинна отримувати дуже багато пиття, так як надлишки води зведуть ефект від прописаного лікування до мінімуму.

 


Профілактика глаукоми
 

У зв'язку зі складністю виявлення хвороби на ранній стадії формування, рекомендовано піддавати вихованця постійним офтальмологічним оглядам (оптимальна частота діагностики визначається залежно від віку та породи улюбленця). Крім профілактичних оглядів тварині для збереження зору потрібні ретельний повсякденний догляд, збалансоване харчування та підтримка активного способу життя.

Препарати для ваших улюбленців можна найти на сайті БЕЛВЕТ в розділі ВЕТАПТЕКА